Урок№7_17.09.2024

  Технологія взуттєвого виробництва                        гр.8/24              17.09.2024

Урок№7: Загальні поняття про ниткові скріплення.

Стібок – це елемент ниткової строчки між двома проколами матеріалу голкою, який повторюється і є закінченим переплетенням ниток. Стібок може утворюватись із однієї, двох або декількох ниток, переплетення яких знаходиться всередині матеріалу або на його поверхні (зверху, знизу, на зрізі). Стібки бувають:

  за способом виконання – ручні та машинні; 
  за утвореним рисунком – прямі, косі, зигзагоподібні, хрестоподібні, петлеподібні та ін.;
  за способом проколу шарів, що з’єднуються – наскрізні та потайні;
  за призначенням – зшивні, підшивальні, обметувальні, стьобальні тощо.

 Ручні стібки виконуються за допомогою ручної голки та ниток, а машинні – ниток і робочих органів швейних машин. Параметрами стібків (рис. 1.1-1.4) є їх довжина l – для всіх стібків, та ширина с для зигзагоподібних стібків. Довжина стібків l складається із довжини ниток на лицьовому боці a та інтервалу між нитками b: 

l = a + b (1.1)

 В строчках, де точний розмір довжини стібка виміряти важко, визначають кількість стібків на 10 мм строчки. Машинні стібки за структурою поділяють на ланцюгові та човникові. 

Човникові стібки утворюються із двох ниток: нитки голки та нитки човника, переплетення яких повинне розміщатись всередині матеріалів, що з’єднуються. 

Ланцюгові стібки утворюються із однієї, двох чи більшої кількості ниток, одна із яких – нитка голки. У петлеутворенні ланцюгового стібка приймає участь петельник чи розширювач. Переплетення ланцюгових стібків розміщується на поверхні матеріалу

Порівняльну характеристику властивостей човникового та ланцюгового стібків наведено у табл. 1.1.

У відповідності до міжнародної класифікації стібки

поділяють на класи та типи [ДСТУ ISO 4915:2005].

Клас визначається особливостями утворення стібка:

Клас 100 – стібки, утворені на базі однониткового ланцюгових

                    стібка (також і потайні);

Клас 200 – ручні стібки та імітація ручних стібків, виконана на

                    машині;

Клас 300 – стібки, утворені на базі двониткового човникового

                    стібка (також і зигзагоподібні);

Клас 400 – стібки, утворені на базі двониткового ланцюгового

                    стібка;

Клас 500 – обметувальні ланцюгові стібки (однониткові,

                    двониткові, трьохниткові);

Клас 600 – багатониткові ланцюгові стібки з покривними

                    нитками.

Тип стібка – це позначення стібка всередині одного класу в
залежності від виду переплетення ниток (лінійне, зигзагоподібне,
багатолінійні тощо). Наприклад, до класу 100 відносяться стібки
типу 101, 103, 105 тощо, до класу 300 – стібки типу 301, 304, 308 і
т.д.