Урок№3,4_07.10.2025

  Дизайн сучасного взуття                          гр.3/23                        07.10.2025

Урок№3,4: Шляхи зниження собівартості продукції ( взуття).

Собівартість – грошове вираження витрат на виробництво і продукції. Вона складається з витрат, пов'язаних із використанням у процесі виробництва промислової продукції основних фондів, сировини, матеріалів, палива та енергії, праці, а також інших витрат на її виробництво та реалізацію.

А розрахунок витрат, що припадають виробництва одиниці чи групи одиниць продукції чи окремі види виробництв, у вартісної (грошової) оцінці називається калькулюванням собівартості продукції.

Кожна компанія самостійно визначає порядок розрахунку собівартості, орієнтуючись на свої технологічні особливості виготовлення продукції, обладнання та управлінських цілей.

Перш ніж перейти до способів зниження собівартості, важливо зупинитися на видах собівартості та методах її калькулювання.

Які види собівартості існують?

Залежно від джерела даних до розрахунку собівартості виділяють такі види собівартості:

Планова (нормативна) собівартість. Вона розраховується початку місяця (іншого планованого періоду) з встановлених для підприємства норм витрати матеріальних і трудових ресурсів (норм використання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, діючих тарифних ставок, норм виробітку і завдань із продуктивність праці).

Фактична собівартість. Вона визначається на кінець звітного періоду на підставі даних бухгалтерського обліку про фактичні витрати на виробництво, може відрізнятись від планової собівартості. Планова собівартість і фактична собівартість визначаються за однією методикою та за одним і тим самим калькуляційним статтям, що необхідно для порівняння та аналізу показників собівартості.

Кошторисна собівартість. Є різновидом планової (нормативної) собівартості, визначається у такому порядку на разові роботи та вироби, що виконуються на замовлення сторонніх організацій. Наприклад, кошторисна собівартість індивідуального замовлення оснащення.

Залежно від джерела виникнення витрат розрізняють такі види собівартості:

Цехова собівартість. Ця собівартість поєднує виробничі витрати всіх відділів, цехів, виробничих ділянок, безпосередньо зайнятих у виробництві продукції. Сюди також включаються загальнозаводські та технологічні витрати, пов'язані з управлінням та функціонуванням підрозділів компанії.

Виробнича собівартість. Вона визначається шляхом додавання до цехової собівартості загальногосподарських витрат (адміністративно-управлінські та загальногосподарські витрати) та витрат допоміжного виробництва. До таких витрат належать матеріали, зарплата робітників, накладні витрати, витрати на загальне управління підприємством.

Повна собівартість. Вона об'єднує виробничу собівартість продукції та витрати на її реалізацію (комерційні витрати, позавиробничі витрати на постачання товарів чи послуг). Це кінцевий показник витрат.

Повна фактична собівартість продукції є економічною основою визначення відпускних ціни продукцию.

Як знизити собівартість?

Розглянемо основні методи зниження собівартості.

1.Зниження вартості сировини. Сировина становить основну статтю витрат (зазвичай від 50 до 80% всіх витрат підприємства).

Зменшити вартість сировини можна двома шляхами:

а) знизити середню закупівельну ціну сировини та матеріалів у постачальників (наприклад, знайти вигідніші цінові пропозиції, використання бонусних програм);

б) знизити транспортні витрати з доставки придбаних у постачальників сировини й матеріалів з допомогою близькості постачальника виробництва компанії.

2.Автоматизація (механізація) виробництва. Як правило, найбільші фінансові вкладення в автоматизацію виробництва припадають на запуск виробництва. Потім ці вкладення згодом добре окупаються. Автоматизація допомагає скоротити собівартість виробництва товарів: машинна праця дешевша за ручну, скорочується кількість виробничих помилок, викликаних людським фактором, і допомагає наростити швидкість виробництва.

Але автоматизація має бути не лише на старті виробництва, а й у процесі. Використання нової техніки, комплексна механізація виробничих процесів, впровадження прогресивних видів матеріалів дозволяють значно знизити собівартість продукції.

3.Підвищення продуктивність праці. Збільшити продуктивність праці працівників можна через мотивацію. Для цього потрібно переглянути систему оплати та преміювання так, щоб премія та бонуси безпосередньо залежали від кількості та якості продукції.

Тоді зниження собівартості забезпечується рахунок підвищення продуктивність праці. Зі зростанням продуктивність праці скорочуються витрати у розрахунку одиницю продукції, отже, зменшується і питому вагу зарплати у структурі собівартості.

Економія споживаних ресурсів. Найважливіше значення зниження собівартості продукції має дотримання найсуворішого режиму економії усім ділянках виробничо-господарську діяльність підприємства. Купуючи виробниче обладнання зі зниженим споживанням палива, електроенергії, води, газу з виробництва компанія скорочує свої витрати на оплату цих ресурсів.