Електротехніка гр.19/24 10.04.2025
Урок№25: Електромережі. Способи зменшення втрат потужності при передачі електроенергії.
Електромережа
Електри́чна мере́жа або електромере́жа[1] — взаємопов'язана мережа, призначена для постачання та розподілу електричної енергії від постачальників до кінцевих споживачів. Вона складається з генерувальних станцій, високовольтних ліній електропередавання та розподільних ліній, які доправляють енергію до розподільних пристроїв підстанцій, ввідних пристроїв, ввідно-розподільних пристроїв, та головних розподільних щитів.
Великі, просторово суміжні та електрично з'єднані електромережі, називають об'єднаними електромережами, невеликі просторово розділені електромережі — острівними. Електричні мережі на облавку транспортних засобів і літаків, називаються бортовими. Історична назва для електромережі — освітлювальна мережа, оскільки електрична енергія спочатку замислювалася та застосовувалася майже винятково для освітлення лампами розжарення.
Електростанції можуть бути розташовані у віддалених місцях — в районах паливних ресурсів, на дамбах, джерелах геотермальної енергії, чи пустелях, для отримання енергії сонця. Щоби передати електроенергію до промислових районів чи звичайних споживачів, потрібно підвищити напругу за допомогою силового трансформатора і вже тоді постачати її мережею ліній електропередач.
Основна кількість електричної енергії подорожує на великі відстані, часто за межі країни, поки не дійде до регіональних компаній постачання.
Для отримання електроенергії з високовольтних ліній, напругу потрібно понижувати з рівня передавання, до рівня постачання, що роблять на понижувальних підстанціях, звідки розподіляють на щити, де понижують ще раз, і зрештою з них — споживачам.
Поступове спорудження потужних електростанцій в Україні, обумовило розвиток системоутворювальних мереж — ЛЕП 220, 330, 400, 500 і 750 кВ змінного та 800 кВ постійного струму[2]. Станом на 2011 рік, протяжність високовольтних українських електричних мереж становила понад 1 млн кілометрів повітряних та кабельних ліній електропередавання напругою 6-750 кВ (для прикладу у Німеччині 2014 року, довжина усіх електричних мереж сягала близько 1,8 мільйона кілометрів[3], з яких 1 156 800 км — мережі низьковольтного рівня).
Магістральна електрична мережа — електрична мережа, призначена для передавання електричної енергії від виробника до пунктів приєднання місцевих (локальних) мереж;
Міждержавна електрична мережа — електрична мережа, призначена для передавання електричної енергії між державами;
Високовольтна лінія електропередачі
Місцева (локальна) електрична мережа — приєднана електрична мережа, призначена для передавання та розподілу електричної енергії від магістральної електричної мережі до споживача;
Об'єднана енергетична система України — сукупність електростанцій, електричних і теплових мереж, інших об'єктів електроенергетики, які об'єднані спільним режимом виробництва, передавання та розподілу електричної і теплової енергії з централізованим керуванням цим режимом.[4]
Втрати електроенергії – Різниця між обсягом електроенергії, яка надійшла в електричну мережу та обсягом електроенергії, який був відпущений із цієї електромережі.
Звідки беруться втрати у електричних мережах?
Вони безпосередньо залежить від характерних фізичних процесів, і може змінюватися під впливом складової навантаження, умовно-постійних витрат, а також кліматичних умов. Витрати, що витрачаються на експлуатацію допоміжного обладнання та забезпечення необхідних умов роботи техперсоналу.
Чому виникають втрати електроенергії?
Втрати електроенергії умовно поділяють на технологічні та комерційні. Технологічні втрати виникають у зв'язку з тим, що в процесі передачі електроенергії певна її частина перетворюється на теплову енергію. Також має місце витрата електроенергії забезпечення функціонування устаткування підстанцій.
Хто сплачує втрати в електричних мережах?
У зв'язку з викладеним, втрати електричної енергії у внутрішньобудинкових електричних мережах оплачуються громадянами-споживачами у складі плати за комунальну послугу з електропостачання.
Що таке фактичні втрати електроенергії?
Фактичні (їх іноді називають – звітні) втрати завжди обчислюються як різниця електроенергії, яка надійшла до мережі та енергії, переданої з мережі споживачам.
Що робити для зменшення втрат електроенергії під час її передачі?
Є 2 варіанти: зменшити опір проводів або силу струму в лінії електропередач.Зменшити витрати також можна наступними ефективними методами:
- Оптимізація схеми та роботи електромережі;
- Модернізація обладнання.;
- Зменшення сумарної потужності;
- Оптимізація навантаження трансформаторів.
Як визначаються втрати електроенергії у промислових електромережах?
Розмір фактичних втрат електричної енергії в електричних мережах визначається як різниця між об'ємом електричної енергії, переданої в електричну мережу з інших мереж або від електричних виробників енергії, та обсягом електричної енергії, яка поставлена за договорами енергопостачання (купівлі-продажу …
Як знизити втрати енергії?
Заходи щодо зниження технічних втрат:
- заміна проводів на перевантажених лініях,
- оптимізація режимів роботи електромережі та оптимізація схем,
- компенсація реактивної потужності,
- відключення трансформаторів, що мають сезонне навантаження,
- заміна недовантажених та перевантажених трансформаторів,
- вирівнювання навантажень.
Немає коментарів:
Дописати коментар