Матеріалознавство гр.3/23 30.03.2026
Урок №18.Механічні властивості штучних та синтетичних шкір
Головними нормованими показниками якості штучних шкір на тканинній і нетканій основі є: ширина, товщина і вага 1 м2; паропроникність; розривне навантаження при розтягуванні; подовження при розриві; жорсткість (стійкість); стійкість до багаторазового вигину; опір стирання; морозостійкість. Для окремих видів штучних шкір на тканинній і нетканій основі нормують водопроникність, усадку після намокання і висушування, повітропроникність, вага 1 м2 покриття, опір прориву ниткою і надриву і ін.
Для лабораторних випробувань відбирають 1% від загального числа рулонів матеріалу в партії, але не менше трьох рулонів. Від кожного відібраного рулону в будь-якому його місці, але не ближче ніж на відстані 5 см від кінця, відрізають смугу матеріалу на всю ширину рулону. Довжина смуги в залежності від обсягу намічених лабораторних випробувань коливається від 0,3-0,4 до 1,2 м. На зразках відзначають напрямок розкрою, а потім їх акуратно вирізують за допомогою ножа або ножиць.
Навантаження на розрив при розтягуванні і подовження при розриві штучних шкір на тканинній і нетканій основі визначають аналогічно визначенню цих величин для тканин. Різниця полягає лише в викроюванні для випробувань зразків з розмірами 20 × 250 мм і проведенні випробувань при робочій довжині зразків 100 мм (замість 200 мм). Як і при аналізі тканин випробовувані зразки викроюють так, щоб поздовжні зразки були строго паралельні крайці, а поперечні - строго перпендикулярні поздовжнім.
Розривне навантаження штучних шкір для верху взуття в залежності від призначення становить від 200 до 1200 Н і більш в поздовжньому напрямку і від 200 до 800 Н і більш в поперечному напрямку, а для підкладки взуття - від 150 до 240 Н і більш в поздовжньому напрямку і від 110 до 220 Н і більш в поперечному напрямку (при робочій ширині зразків 20 мм).
Подовження при розриві штучних шкір на тканинній і нетканій основі помітно різняться між собою. Подовження при розриві штучних шкір на тканинній основі складає в поздовжньому напрямку від 6 до 15% і більше, а в поперечном- від 10 до 20% і більше, штучних шкір на нетканій прошитою основі -в поздовжньому напрямку від 20 до 30% і більше, в поперечному - від 11 до 30% і більше.
Визначення жорсткості штучних шкір засноване на прогині випробовуваних зразків у вигляді смужок (різної довжини і ширини для різних видів штучних шкір), зігнутих в кільце лицьовою стороною назовні. Жорсткість визначають на спеціальному приладі , що складається з технічних терезів з укороченими чашками 1 і підйомного столика 2 для закріплення зразка. Над лівою чашкою ваг укріплений бункер 3, що заповнюється металевими кульками певної ваги (0,26 або 0,88 г) в залежності від жорсткості випробовуваних штучних шкір. Випробуваний зразок закріплюється на столику приладу лицьовою поверхнею назовні таким чином, щоб кінці зразка сходилися, утворюючи кільце 4. За допомогою маховичка 5 зразок підводиться під ліву шальку терезів до зіткнення з майданчиком в. Після того, як буде встановлено зіткнення між майданчиком і зразком, стрілка вагів 7 наводиться на шкалі 8 в нульове положення. Прилад включають шляхом натискання кнопки 9, після чого починають навантаження зразка металевими кульками, що падають рівномірно з бункера на шальку терезів. При зіткненні стрілки 7 з рухомим упором 10, який встановлюється відповідно до заданого прогином кільця на 1/3 його діаметра, прилад автоматично вимикається і падіння кульок припиняється. Показником жорсткості штучних шкір служить вага кульок (в грамах), що випали на шальку терезів до автоматичного вимкнення приладу.
Немає коментарів:
Дописати коментар