Урок№11_26.09.2024

 Технологія взуттєвого виробництва                        гр.8/24              26.09.2024

Урок№11:  Вимоги до швів. Можливі дефекти.

Якість готового швейного виробу визначається якістю виконання швів. В процесі експлуатації одяг піддається різного роду механічним впливам: стисненню, розтягуванню, скручуванню, згинанню тощо. Тому вже в процесі проектування моделі необхідно обрати такий вид з'єднувань деталей одягу, який може забезпечити міцність, надійність, довговічність швів і гарний зовнішній вигляд виробу в цілому. Рівень якості ниткових з'єднувань повинен відповідати ряду споживчих та виробничих вимог. Вимоги в свою чергу характеризуються цілим комплексом показників якості, які умовно можна розділити на п'ять груп: естетичні; деформаційні; фізико-механічні; експлуатаційні; економічні . 

В першу групу об'єднані показники, що впливають на зовнішній вигляд ниткових швів: 

• рівність лінії строчки; 
• рівномірність частоти стібків;
• щільність їх прилягання до тканини;
• цілісність строчки,

 У другу групу об'єднані показники, що визначають деформаційні властивості ниткових з’єднувань:

•  хвилястість матеріалу по лінії шва;
•  стягування матеріалу нитками строчки;
•  посадка нижнього шару матеріалу. 

Наявність цих ознак є дефектом строчки. 

У третю групу входять показники, що характеризують фізико-механічні властивості ниткових з'єднань:

•  міцність шва вздовж строчки; подовження шва вздовж строчки;
•  міцність шва поперек строчки;
•  розсувність ниток матеріалу у швах; жорсткість шва;
•  прорубність матеріалу голкою. 

Ці дані визначають стійкість конструкції одягу до дії різних деформацій, спрямованих уздовж і поперек строчки.

До четвертої групи віднесені показники, що визначають експлуатаційні властивості ниткових з'єднувань:

 Розділ 2. Фактори, що впливають на якість виконання ниткових з’єднувань:

•  зносостійкість шва; 
•  залишкова циклічна деформація;
•  стійкість до стирання;
•  стійкість до світлопогоди; стійкість до прання;
•  стійкість до хімчистки;
•  стійкість строчок до розпускання;
•  обсипальність тканини у шві.

 У п'яту групу об'єднані показники, що визначають економічність виконання з'єднувань:

 витрата матеріалів; витрата ниток, а також трудомісткість виконання швів. Вимоги, що висуваються до ниткових з'єднувань, у значній мірі визначаються призначенням шва. Так, для оздоблювальних строчок найбільш значущими ознаками якості є розмірні параметри і структура, що впливають на зовнішній вигляд строчок і витрату ниток, тобто естетичні та економічні показники якості. Для з’єднувальних швів визначальними показниками якості є механічні та експлуатаційні: міцність і еластичність при дії одноциклових навантажень, спрямованих перпендикулярно або уздовж лінії строчки, витривалість до дії багаторазового розтягнення, а також стійкість до розпускання строчки. При зшиванні деталей із синтетичних матеріалів спостерігаються такі негативні прояви, як деформування строчок, що негативно впливають на зовнішній вигляд готового виробу. Тому для характеристики з'єднувань цих матеріалів, крім механічних, необхідно враховувати деформаційні показники – стягування строчок нитками, посадка нижнього шару матеріалу відносно верхнього, хвилястість матеріалу по лінії строчки. Технолог в цьому випадку повинен знайти такі технологічні режими ниткових з'єднувань, якізменшать негативну деформацію. На якість ниткових з'єднувань впливають різні чинники. Їх можна розділити на п'ять груп: 

 1 - вид стібка;
 2 - вид і властивості матеріалу;
 3 - вид і властивості ниток;
 4 - технологічні режими виконання ниткового з’єднування;
 5 - параметри швів. 

Перша група – це фактори, що залежать від переплетення та структури стібка. В залежності від виду стібка ниткове  з’єднування може бути більш міцним, або еластичним. Властивості стібка впливають на величину посадки та витрати ниток у швах. Тому цей фактор є дуже важливим при оцінці ниткового з’єднання. Друга група – фактори, що залежать від виду і властивостей матеріалів, що зшиваються, які, в свою чергу, впливають на зношення швейних ниток та голок, міцність затягування стібків, зовнішній вигляд строчки. При проколі матеріалів голкою виникають сили тертя між поверхнею голки і матеріалом, величина яких залежить від виду матеріалу (тканина, трикотажне полотно, нетканий матеріал, шкіра тощо), його волокнистого складу, структури, щільності, товщини, а також від площі та тривалості контакту матеріалу з голкою і ниткою. Тому вид і властивості матеріалу впливають на вибір ниток та голок швейних машин, що беруть участь в утворенні стібків. Третя група – це фактори, що залежать від виду і властивостей ниток, що утворюють стібки. Естетичні, деформаційні, фізико-механічні властивості ниткових швів в поперечному і поздовжньому напрямку в значній мірі визначаються параметрами ниток – їх волокнистим складом; лінійною густиною; структурою крутки; видом обробки поверхні; ступеню послабленням ниток в процесі утворення стібка. Таким чином, міцність та подовження ниткових строчок, а отже, і ниткового з'єднання в цілому залежать від міцності і подовження швейних ниток. Якість виконання шва та надійність в експлуатації ниткових з’єднувань залежать від дотримання технічних умов: ширини шва; виду та кількості строчок; відстані між строчками; рівномірності стібків; сили натягу стібків у строчці та забезпечується правильним підбором ниток, голок, частоти строчки та інших технологічних параметрів у відповідності до виду виробу та властивостей матеріалу, що обробляється. На кожен показник якості ниткових з'єднувань впливають різні чинники. Наприклад, міцність шва в поперечному напрямку залежить від виду і властивостей матеріалу і ниток, виду стібка, конструкції шва, технологічних режимів зшивання. Деформація матеріалу уздовж строчки в значній мірі визначається видом ниток, структурою матеріалу, режимами зшивання. Зовнішній вигляд швів залежить від їх розмірних параметрів, конструкції, ступеня затягнення стібків в строчках, рівності та цілісності строчки, товщини ниток, що використовуються.

Дефекти машинних строчок 

Відхилення від вимог щодо якості шва швейного виробу – дефект у вигляді неправильно виконаного стібка (або шва), який характеризується невідповідністю стібка (шва) встановленому зразку або вимогам нормативно-технічної документації. Пропускання стібків у строчці характеризується частковою відсутністю переплетення ниток, що утворюють строчку. Виникає внаслідок неправильно підібраної голки або нитки, а також через затуплення голки. Швейна голка і нитка повинні підбиратися таким чином, щоб діаметр нитки був менше ширини обох жолобків і глибини довгого жолобка. В іншому випадку через тертя нитки об матеріал зменшується величина петлі-напуску. Петля-напуск для проходження носика човника або петельника утворюється під час руху голки вгору за рахунок різниці сил тертя між ниткою та матеріалом з лівої сторони та між голкою і матеріалом з правої сторони. На величину зазору впливає поверхнева густина матеріалу, його товщина, спосіб обробки. При зшиванні тонких матеріалів з невеликою щільністю зазор між ниткою і матеріалом збільшується, що викликає пропуск стібків. Занадто великий натяг ниток викликає зміну розмірів петлінапуску і також спричиняє порушення в процесі утворення стібка. Для машин ланцюгового стібка важливе значення мають напрямок остаточної крутки швейної нитки та її нерівноважність. Нитки лівої крутки (S крутки) утворюють петлю-напуск для проходу носика човника і петлителя в 1,5 рази менше, ніж нитки правою крутки.

Нитки, що характерні нерівноваженістю часто закручуються і утворюють петлю близько вушка голки, перешкоджаючи нормальному утворенню стібка. Викривлення строчки виникає з вини працівника, оскільки саме він задає напрям руху напівфабрикату. Тому цей дефект відсутній у напівавтоматах і зменшується при використанні засобів малої механізації – спрямовувачів і обмежувачів шва. Неякісне переплетення виникає через неправильне натягнення ниток на швейній машині. Регулюється шляхом ослаблення або збільшення натягу ниток. Слабка строчка характеризується недостатньо щільним стисненням шарів матеріалу. Виникає внаслідок слабкого натягу однієї із ниток або недостатнього тиску лапки, а також через невідповідність номера ниток виду та товщині матеріалу. Порушення цілісності строчки – відсутність стібка внаслідок розриву однієї із ниток, що використовуються для зшивання. Заходи щодо зменшення обривів ниток:

•  ­зменшити натяг ниток (нитки); 
• ­ зменшити тиск лапки; ­ 
•  збільшити довжину стібка;
•  ­перевірити якість шліфування жолобка і вушка голки, та отвору голкової   пластини; ­
•  використовувати більш міцні нитки.

Небажана посадка нижнього шару – зменшення довжини нижнього шару матеріалів, що зшиваються, по відношенню до верхнього. Може супроводжуватись хвилястістю нижньої деталі. Для усунення необхідно:

•  ­ застосувати машину безпосадкового стібка (з диференційним або голковим механізмом переміщення матеріалів);
•  ­ правильно підібрати висоту підйому рейки;
•  ­ застосувати спеціальні лапки, що зменшують тиск (роликову, тефлонову тощо). 

Стягування шарів матеріалу строчкою – зменшення довжини всіх шарів після зшивання. Проявляється найчастіше при з’єднуванні тонких, пухких матеріалів та матеріалів розрідженої структури. Заходи щодо усунення:

• ­ зменшення тиску лапки; 
• ­ зменшення натягу ниток (голкової і човникової); 
• ­ збільшення довжини стібка; 
• ­ застосування більш гладких ниток

Прорубність матеріалу – повне або часткове руйнування ниток матеріалу голкою. Для усунення цього дефекту необхідно правильно підібрати номер голки (застосовувати по можливості більш тонкі) або вибрати голку із відповідним кутом і формою заточування вістря голки.

 Оплавлення волокон матеріалу виникає при пошитті синтетичних матеріалів на високошвидкісному обладнанні, коли голка нагрівається до температури 300℃. Волокна матеріалу розплавляються і налипають на голку. Для зниження оплавлення використовують голки із титановим та тефлоновим покриттям, лапки спеціальних конструкцій, пристрої для охолодження голки (обдування повітрям, проходження голки через розчин силікону).

 

Неоднакова довжина стібків на початку і в кінці строчки характерна для машинних строчок. На деяких машинах спостерігається, що на початку строчки, коли машина розганяється, стібки мають менші розміри, ніж в середині. Чим більше швидкість машини, тим більша різниця в довжині стібків. Зменшенню цього дефекту сприяє застосування машин із голковим механізмом переміщення матеріалу (голка відхиляється уздовж лінії строчки під час переміщення матеріалу

Збільшена жорсткість строчки виникає через щільне стискання шарів матеріалів стібками. 

 Косо розташовані стібки виникають через розбалансування в механізмі голки чи механізмі переміщення матеріалу, а також внаслідок неправильно підібраної голки – занадто великий номер голки, а товщина нитки невелика.

Невідповідність ширини шва в деталях швейного виробу – дефект, який характеризується невідповідністю ширини шва установленій ширині.

 Нерівномірна відстань між строчками в стьобаних деталях швейного виробу – дефект у вигляді відхилення відстані між строчками вистьобування від установленої ширини.